В’яжу дуже давно. Мабуть, із семи років. Навчила мене колись тітонька моя, теж її звати Ліда. Спочатку були такі в‘язання простенькі, рівненькі, лицеві, а потім по-тихенько навчилась і складніше в‘язати. Спочатку шарфики в‘язала, потім шапочки, так от. Вже понад 40 років в‘яжу.

«А взагалі в‘язанання люблю найбільше з усіх занять»

Я любитель. Я так для себе в‘язала здебільшого: носочки, шарфики, шапочки. Найбільше люблю в’язати діткам. Мене це дуже заспокоює, відволікає від проблем. Ще вишивати трішки можу. Особливо це зимою дуже добре, бо вечори довгі.